Що почитати. Художнє

Минулого разу обіцяла пост з рекомендаціями цікавих книжок для читання. Обіцяла? Виконую! Залишаю трошки вражень від прочитаних останнім часом художніх книжок. Отже, якщо шукаєте, що почитати з художньої літератури та отримати з цього задоволення, прошу далі.

Аеропорт (Артур Гейлі, 1968)

В романі описано день з життя величезного аеропорту. День, коли на борту літака стається вибух, а аеропорт через складні погодні умови не може прийняти повітряне судно на посадку.

Книга Аеропорт Артура Гейлі мене дуже захопила. Різні лінії, багато персонажів. Спочатку неспішне оповідання стає все більш напруженим з кожною наступною сторінкою. І хочеться скоріше дізнатись, що ж станеться далі. Роман пізнавальний, цікавий та читається на одному подиху. Найбільше вразила здатність персонажів у складних ситуаціях вимикати емоції та особисті переживання й зберігати холоднокровність.

Прочитавши книгу Артура Гейлі Аеропорт, страх польотів у вас точно не з'явиться. Навпаки, стає зрозуміло, що персонал аеропорту робитиме все можливе, щоб шлях літака був безпечним, а посадка вдалою.

Отже, для любителів авіації, або для всіх, хто хоче дізнатись, як працює цей гігантський організм під назвою аеропорт, дізнатись про складну роботу його співробітників, величезну відповідальність, коли будь-яка дрібничка чи сумнів можуть коштувати життя сотні людей, дуже рекомендую прочитати роман Артура Гейлі.

До речі, Артура Гейлі називають спеціалістом по “виробничим романам” і в моєму списку до читання також є його роман Готель та Вечірні новини.

Сім смертей Евеліни Хардкасл (Стюарт Тьортон, 2018)

В таємничому маєтку сімейства Хардкасл Блекхіт-хаус відбувається вбивство. У самому розпалі святкування під час салюту гине єдина дочка і спадкоємиця - Евеліна Хардкасл.

Але помирати Евеліна буде знову і знову, а цей день повторюватиметься, поки один із запрошених гостей Айден Слоун не розплутає цю загадку і не встановить особу вбивці. Родзинкою цієї петлі часу є те, що після кожної невдалої спроби Айден приходить до тями в чужому тілі. І кожен раз по-різному.

Я люблю книги та фільми, в яких поєднані детектив та старовинні особняки. Ну а тут ще й містика додана. Книга Стюарта Тьортона Сім смертей Евеліни Хардкасл може заплутати та захопити. І хоча фінал, як на мене, трохи змазаний, книгу до читання рекомендую.

Проект “Розі” (Ґрем Сімсіон, 2013)

Легкий та цікавий кумедний роман про вченого Дона Тіллмана, який страждає легкою формою аутизму. Так, на прибирання у нього відведено рівно 94 хвилини, батькам він дзвонить щонеділі, а щовівторка їсть тільки лобстерів. Одного разу Дон починає проект «Дружина» і створює анкету, щоб заздалегідь відсіяти дівчат, що курять, вегетаріанок і тих, хто любить абрикосове морозиво. Але коли Дон зустрічає офіціантку Розі (яка, звичайно ж, курить), його життя суттєво змінюється.

Цікаво спостерігати за історією, коли людина з особливим складом мислення намагається опанувати соціальні правила та взаємини. Проект “Розі” - це доволі мила та кумедна історія, що сповнена оптимізмом. Попри трохи передбачуваний сюжет, я все одно раджу цей роман. Майже не забула! Ще цю книгу радив прочитати Білл Гейтс.

Поліанна (Елінор Портер, 1913)

Дивовижна та сентиментальна історія дівчинки-сироти про її взаємини з людьми. Неперевершена здатність дівчинки при будь-яких обставинах радіти життю, бачити у всьому кращу сторону не тільки допомагає їй самій, а й змінює життя багатьох городян.

Поліанна вчить умінню радіти дрібницям, з яких й складається наше життя: “Суть гри в тому, щоб знайти щось таке, з чого можна радіти. Не має значення, що саме”.

Кайдашева сім’я (Іван Нечуй-Левицький, 1879)

Соціально-побутова повість «Кайдашева сім’я» - один із найвідоміших творів українського драматурга Івана Нечуй-Левицького.

У творі описано події, що відбуваються у великій сільській родині Кайдашів. Тут ви знайдете яскравих персонажів, чудові пейзажі, український колорит. Але я не можу поділяти думку, що це весела та кумедна повість. Мені ця сімейна драма здалась навпаки, сумною. Але прочитати про повсякденне життя українського селянства тих часів варто. Це дуже пізнавально.

Оззі. Автобіографія без цензури (Оззі Осборн, 2018)

Щоб написати цю книгу, Оззі Осборну довелось багато чого згадати: підліткові роки в маленькому промисловому містечку в Англії, початок музичної кар'єри, проступки юності (в тому числі кримінальні), прорив на велику сцену та тернистий шлях до успіху, якого він зовсім не очікував. Він згадав все, що зміг, і книга цих спогадів вийшла неймовірно захопливою, харизматичною, відвертою і подекуди смішною. Але в книзі багато й сумного: Оззі згадує, як страждали близькі через його постійне перебування під кайфом та непробачні вчинки.

Я не фанатка творчості Осборна, але ці мемуари мене не розчарували, хоча здебільшого його історії просто шокують. Також дуже дивує, який міцний у Оззі Осборна організм. Як він ще вижив після всього, що з ним було?

Сподіваюсь, ви знайдете щось цікаве для себе з цього переліку.

Приємного читання!