Книжки про тривожність: Витончене мистецтво забивати на все та Планета нервових

Був у мене нещодавно період життя, коли вкрай необхідно було якнайшвидше зменшити тривожність. Окрім подкастів, мала бажання отримувати релевантну та корисну інформацію з книжок. Тому начитавшись відгуків та рекомендацій, я вирішила прочитати дві книжки: «Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем» Марка Менсона та «Планета нервных. Как жить в мире процветающей паники» Метта Хейґа (у рос. перекладі). Та чи допоможуть ці книжки зменшити тривожність?

Про що книга «Витончене мистецтво забивати на все»

Книга обіцяє навчити спокійно сприймати негативний досвід, врівноважено діяти в складних ситуаціях, сміливо приймати виклики, не розпорошуватись на дрібниці. Круто ж, правда?

Але! В книзі «Витончене мистецтво забивати на все», на жаль, я не знайшла нічогісінько корисного. Автор просто переказує очевидні речі. Очікування були дуже великі, та під час читання хотілось кричати: “Серйозно? Це бестселер New York Times?”

Головна думка Витонченого мистецтва забивати на все - це важливість негативних емоцій. Марк Менсон говорить, що щастя - то міраж, від якого треба звільнитись шляхом негативного досвіду, бо негативні емоції вкрай необхідні для емоційного здоров'я. Заперечувати їх - означає зберігати проблеми, а не вирішувати їх.

Нижче наведу кілька думок Марка Менсона, які все ж таки змусили мене поміркувати:

1. Самопізнання мов цибулина. У ньому багато шарів і чим більше їх злущуєш, тим більша ймовірність заплакати. Перший шар - це розуміння своїх емоцій. Другий - здатність запитувати себе, чому ми відчуваємо певні емоції. Третій, найглибший, стосується наших особистих цінностей: чому я вважаю це успіхом/невдачею? За яким принципом я оцінюю себе й оточення?
2. Цінності знаходяться в основі всього, що ми є і що ми робимо. Всі наші думки та відчуття відносно будь якої ситуації визначаються нашими цінностями.
3. Проблеми можуть бути неминучими, але сенс кожної проблеми підлягає коригуванню. Ми здатні контролювати сенс проблеми, обираючи погляд на них та критерій, за яким будемо їх оцінювати. Якщо бажаєте змінити свій погляд на проблеми, ви маєте змінити власні цінності та/або свої критерії успіху/невдачі.
4. Відповідальність за свої проблеми не є провиною в цих проблемах. Провина має відношення до минулого, а відповідальність - до теперішнього.

І все. Це вперше таке, коли з нон-фікшн книжки та ще й з такими відгуками та рекомендаціями, я змогла занотувати так мало корисних для себе думок. Ця книга - це якийсь дуже поверхневий погляд на стоїцизм. І знову повторю, що тут повно очевидних речей, на кшталт:

• Тільки від нас залежить, про що хвилюватись, а про що ні. Одна й та сама подія може бути і хорошою, і поганою. Все залежить від погляду на неї.
• Комплекс неповноцінності виникає через порівняння себе з іншими.
• Бажання уникати невдач обумовлено більшою мірою нашою системою освіти, яка жорстоко орієнтована на успіх та карає за погані показники. Тут раджу краще книгу Керол Двек прочитати, про гнучку свідомість та новий погляд на психологію розвитку дорослих і дітей - "Налаштуйся на зміни. Нова психологія успіху"

Про що книга «Планета нервных. Как жить в мире процветающей паники»

Я повелась на рекомендацію, що ця книжка - це просто мастхев, якщо ви часто нервуєте, відчуваєте тривожність та інші сильні емоції. Особливо корисно прочитати, якщо стрес зашкалює.

Ця книга мені сподобалась ще менше, ніж попередня. Серед плюсів книжки - це нагадування автора про інформаційну гігієну, про взаємодію з соціальними мережами та новинами:

• встановлюйте межі: протягом дня чи тижня у вас має бути час, вільний від роботи, електронної пошти та метушні,
• ніколи не ставте Інтернет вище їжі або сну

Але тут дуже, дуже-дуже багато прикладів, коли Метт Хейґ витрачає майже сторінку-півтори на перелік подій або предметів, які не надають особливого сенсового навантаження.

Також мені не сподобалась не логічна побудова книжки та велика кількість сторінок, де автор критикує сучасний світ та розмірковує про технологічні загрози. Це, на мій погляд, може тільки збільшити тривожність читача. А ось інструментів, які допоможуть побороти тривожність, я для себе тут не знайшла :(

Отже, я зовсім не вражена книгою про Планету нервових. Знову ж таки, тут так само описані очевидні речі:

• не порівнюй себе з іншими
• зосередься на декількох важливих речах, бо все встигнути не вийде, та не хвилюйся через те, що ти щось пропускаєш. Від себе додам, що краще по цій темі прочитати Есенціалізм та The ONE Thing

Надмірно високі очікування та дурна звичка дочитувати започатковані книги, змусили мене таки дочитати Планету нервових та Витончене мистецтво забивати на все. Але рекомендувати їх до читання не буду. Існують набагато корисніші та цікаві книжки. Про деякі розповім вже наступного разу. Stay tuned!

А от що насправді допоможе зменшити тривожність, так це медитація, фізичні навантаження, якісний сон, прогулянки на свіжому повітрі, природа, практика вдячності та journaling.

Бажаю всім спокою та безтурботності!