Бувають такі книги, про які з перших сторінок думаєш: от чому я не прочитала її раніше? Життя було б набагато легшим, я б не переживала так сильно через помилки та невдачі. Однією з таких стала книжка Керол Двек про гнучку свідомість та новий погляд на психологію розвитку дорослих і дітей - "Налаштуйся на зміни. Нова психологія успіху", в основі якої полягає проста ідея - помилятись можна і це нормально.
Про що книга
Книга присвячена темі особистісного зростання. Але це не псевдоінтелектуальна література, від якої плавиться мозок. Навпаки, вона містить результати багатьох досліджень і показує, що постійна робота над собою допомагає розвинути будь-які якості.
Ні інтелект, ні талант, ані накопичений досвід не визначають, чого ми можемо досягти. Це під силу лише нашим внутрішнім переконанням і ставленню до життя.
Керол Двек з детальними прикладами показує два типи установок нашого мислення і розповідає, як можна перейти з однієї до іншої.
Хто така Керол Двек
Керол Двек - це відомий дослідник в області психології особистості, соціальної психології та психології розвитку. Вона довгі роки була професором психології в Колумбійському університеті, а сьогодні викладає в Стенфорді. Про професора Двек і її дослідження писало багато видань, у тому числі New York Times, Washington Post і Boston Globe.
Два типи установок: фіксована та гнучка
Ідея про два типи установок виникла під час міркування: чому деякі студенти прагнуть завжди доводити свої здібності, а інші просто вчаться? Автор усвідомила, що слово “здібності” має два розуміння: задані здібності, які потрібно доводити, і змінювані здібності, які можна розвивати.
Фіксована установка, або установка на даність постійно потребує самоствердження. Якщо людина моє установку на даність, вона переконана в незмінності своїх особистих якостей і прагне постійно їх доводити.
Часто таку установку нам прищеплюють з дитинства. Ми знаємо, що потрібно бути розумними, а в школі важливо демонструвати бездоганність, аби отримати гарну оцінку. Помилятись біля дошки неприпустимо, адже вчитель (і всі навколо) зрозуміють, що ви не досить розумні. Чи буде в таких умовах прагнення до засвоєння знань і задоволення від самого процесу навчання? Як же ж легко одна оцінка чи тест можуть затаврувати назавжди, бо ця установка на даність зробила помилки чимось неприпустимим.
Але ж насправді, оцінка, отримана в один окремий момент, дає не дуже багато для розуміння здібностей, не кажучи вже про потенціал домогтися успіху в майбутньому. Набагато корисніше вчитися щоб знати, а не просто отримати “відмінно“, бо “відмінно” і “знати” - це різні речі. На жаль, коли я вчилась, більшість викладачів так не вважали.
Гнучка установка, або установка на зростання цілком допускає наявність недоліків. Нащо їх приховувати, якщо цілком можна подолати? Людину з гнучкою установкою не турбує, що її здатності оцінюють. Вона прагне до розвитку своїх можливостей, особливо, коли це не дуже виходить. Вона цікавиться в першу чергу своїми помилками і використовує отриману інформацію, щоб перебудувати свою тактику.
Як працюють такі установки в житті
Припустимо, що у людини день не склався з самого ранку (погана оцінка, провалений іспит чи наганяй від шефа, або штраф за парковку). Засмутившись, вона дзвонить найкращому другу, щоб поділитись своїми переживаннями, але він начебто відмахнувся. Що б ви подумали і як себе відчули? Ось що казали люди з установкою на даність:
- «Я відчув би себе знехтуваним»
- «Я повний невдаха (дурень, лузер)»
- «Моє життя просто жалюгідне»
- «Я найнещасніша в світі людина».
Іншими словами, вони сприймають те, що трапилося як безпосередню оцінку своєї компетентності та значущості. Фіксована установка створила відчуття безсилля і повного провалу.
Однак люди з установкою на зріст не катували себе. Вони, хоча і відчували пригніченість, були готові взяти на себе ризик прийняти «бій» з труднощами і працювати над їх подоланням:
- «Мені потрібно серйозніше взятися за навчання, бути більш уважним при паркуванні авто, і дізнатися у свого друга, чи не сталося з ним що-небудь в той день».
Ще один приклад. При запитанні «В якій ситуації ви відчуваєте себе розумним?» різниця у відповідях людей з різними установками вражає. Люди з фіксованою установкою відповідали:
- «Коли я не припускаю жодних помилок»;
- «Коли робота виходить ідеальною і я закінчую її швидше дедлайну»;
- «Коли інші люди не можуть щось зробити, а для мене це легко».
Тобто, вони від початку бездоганні.
А ось що казали люди з гнучкою установкою:
- «Коли завдання дійсно складне, я щосили намагаюся вирішити його, і мені нарешті вдається зробити те, чого я раніше не міг»
- «Коли я довго працюю над проблемою й раптом у мене в голові починає вимальовуватися рішення».
Для людей з фіксованою установкою все обертається навколо результату. Якщо провалився або виявився не найкращим, - все було даремно. Гнучка ж установка дозволяє людям цінувати те, чим вони займаються, незалежно від результату.
Теж саме відбувається у відносинах. Людина з фіксованою установкою, яку покинули, сприймає цей факт як оцінку своїх якостей і як клеймо, яке вона носитиме вічно. Часто такі люди прагнуть помсти. Люди з гнучкою установкою теж болісно переживають розриви, але їхня реакція на події зовсім інакша. Їм важливо зрозуміти, що сталося, пробачити для власного ж спокою і рухатися далі. Вони намагаються винести з подій корисний для своїх майбутніх взаємин урок.
Як наші установки впливають на дітей
Існує велика небезпека похвали і позитивних ярликів. Це доводить одне з досліджень, наведених у книзі. Одну групу школярів похвалили за проявлені здібності (ти отримав “відмінно”, ти такий талановитий!), а іншу за зусилля (ти отримав “відмінно”, ти неабияк попрацював!). Коли школярам видали порцію важких завдань, з якими вони впоралися вже не так добре, то “обдаровані” почати думати, що вони, мабуть, зовсім не такі й розумні. Якщо успіх означає, що вони мають інтелект, то будь-яка складність свідчить про зворотнє.
“Старанні” школярі вирішили, що труднощі означають, що потрібно докладати більше зусиль. Вони не сприймали труднощі як провал і не вважали, що це мірило їхнього інтелекту, а використовували важкі завдання, щоб вдосконалити свої вміння.
Можна сказати, що похвала здібностям знизила коефіцієнт інтелекту учнів, а похвала за зусилля підвищила його.
Похвала повинна стосуватися не особистих якостей дитини, а її зусиль і досягнень. Хай метою стане не якомога вища оцінка і тим самим доведена значимість для батьків. Відтепер мета - отримувати нові знання і розкривати в них нові, цікаві сторони.
Ще кілька цікавих тез
- Характер - це здатність знайти в собі сили навіть тоді, коли все проти тебе.
- Дивитися на невдачу не як на ознаку дурості, а як на свідчення браку досвіду і знань. Це проблема, над якою доводиться працювати і з якої необхідно винести уроки.
- “Ніколи більше я не відчувала себе об'єктом оцінок. Ніколи. Кожен раз, коли мене критикували, я говорила собі: "О, це ж їхня робота". І відразу приступала до виконання своєї роботи”.
Отже, книга Керол Двек про “Гнучку свідомість” — це заряд мотивації, який допоможе ставати краще і прийти до розуміння, що будь-який недолік можна перетворити на сильну сторону. Але якщо ви в пошуку секретної інформації, ознайомившись з якою до вас одразу ж прийде успіх, то вам ця книга не сподобається. Щоб отримати хоч якусь користь від неї, потрібно вкласти зусилля самому!