12 лютого 2017 р.

Огляд книги "Гнучка Свідомість" / Mindset by Carol Dweck

Бувають такі книги, про які з перших сторінок думаєш: от чому я не прочитала її раніше? Життя було б набагато легшим, я б не переживала так сильно через помилки та невдачі. Однією з таких стала книжка Керол Двек “Гнучка свідомість. Новий погляд на психологію розвитку дорослих і дітей”, в основі якої полягає проста ідея - помилятись можна і це нормально.

Керол Двек “Гнучка свідомість. Новий погляд на психологію розвитку дорослих і дітей


Про що книга

Книга присвячена темі особистісного зростання. Але це не псевдоінтелектуальна література, від якої плавиться мозок. Навпаки, вона містить результати багатьох досліджень і показує, що постійна робота над собою допомагає розвинути будь-які якості.
Ні інтелект, ні талант, ані накопичений досвід не визначають, чого ми можемо досягти. Це під силу лише нашим внутрішнім переконанням і ставленню до життя.
Керол Двек з детальними прикладами показує два типи установок нашого мислення і розповідає, як можна перейти з однієї до іншої.

Хто така Керол Двек

Керол Двек - це відомий дослідник в області психології особистості, соціальної психології та психології розвитку. Вона довгі роки була професором психології в Колумбійському університеті, а сьогодні викладає в Стенфорді. Про професора Двек і її дослідження писало багато видань, у тому числі New York Times, Washington Post і Boston Globe.
Авторка книги про Гнучку свідомість - Керол Двек


Два типи установок: фіксована та гнучка

Ідея про два типи установок виникла під час міркування: чому деякі студенти прагнуть завжди доводити свої здібності, а інші просто вчаться? Автор усвідомила, що слово “здібності” має два розуміння: задані здібності, які потрібно доводити, і змінювані здібності, які можна розвивати.

Фіксована установка, або установка на даність постійно потребує самоствердження. Якщо людина моє установку на даність, вона переконана в незмінності своїх особистих якостей і прагне постійно їх доводити.

Часто таку установку нам прищеплюють з дитинства. Ми знаємо, що потрібно бути розумними, а в школі важливо демонструвати бездоганність, аби отримати гарну оцінку. Помилятись біля дошки неприпустимо, адже вчитель (і всі навколо) зрозуміють, що ви не досить розумні. Чи буде в таких умовах прагнення до засвоєння знань і задоволення від самого процесу навчання? Як же ж легко одна оцінка чи тест можуть затаврувати назавжди, бо ця установка на даність зробила помилки чимось неприпустимим.

Але ж насправді, оцінка, отримана в один окремий момент, дає не дуже багато для розуміння здібностей, не кажучи вже про потенціал домогтися успіху в майбутньому. Набагато корисніше вчитися щоб знати, а не просто отримати “відмінно“, бо “відмінно” і “знати” - це різні речі. Нажаль, коли я вчилась, більшість викладачів так не вважали.

Гнучка установка, або установка на зростання цілком допускає наявність недоліків. Нащо їх приховувати, якщо цілком можна подолати? Людину з гнучкою установкою не турбує, що її здатності оцінюють. Вона прагне до розвитку  своїх можливостей, особливо, коли це не дуже виходить. Вона цікавиться в першу чергу своїми помилками і використовує отриману інформацію, щоб перебудувати свою тактику.
Установка на даність та установка на зростання


Як працюють такі установки в житті

Припустимо, що у людини день не склався з самого ранку (погана оцінка, провалений іспит чи наганяй від шефа, або штраф за парковку). Засмутившись, вона дзвонить найкращому другу, щоб поділитись своїми переживаннями, але він начебто відмахнувся. Що б ви подумали і як себе відчули? Ось що казали люди з установкою на даність:

  • «Я відчув би себе знехтуваним»
  • «Я повний невдаха (дурень, лузер)»
  • «Моє життя просто жалюгідне»
  • «Я найнещасніша в світі людина».
Іншими словами, вони сприймають те, що трапилося як безпосередню оцінку своєї компетентності та значущості. Фіксована установка створила відчуття безсилля і повного провалу.

Однак люди з установкою на зріст не катували себе. Вони, хоча і відчували пригніченість, були готові взяти на себе ризик прийняти «бій» з труднощами і працювати над їх подоланням:
  • «Мені потрібно серйозніше взятися за навчання, бути більш уважним при паркуванні авто, і дізнатися у свого друга, чи не сталося з ним що-небудь в той день».

Ще один приклад. При запитанні «В якій ситуації ви відчуваєте себе розумним?» різниця у відповідях людей з різними установками вражає. Люди з фіксованою установкою відповідали:
  • «Коли я не припускаю жодних помилок»;
  • «Коли робота виходить ідеальною і я закінчую її швидше дедлайну»;
  • «Коли інші люди не можуть щось зробити, а для мене це легко».
Тобто, вони від початку бездоганні.

А ось що казали люди з гнучкою установкою:
  • «Коли завдання дійсно складне, я щосили намагаюся вирішити його, і мені нарешті вдається зробити те, чого я раніше не міг»
  • «Коли я довго працюю над проблемою й раптом у мене в голові починає вимальовуватися рішення».

Для людей з фіксованою установкою все обертається навколо результату. Якщо провалився або виявився не найкращим, - все було даремно. Гнучка ж установка дозволяє людям цінувати те, чим вони займаються, незалежно від результату.

Теж саме відбувається у відносинах. Людина з фіксованою установкою, яку покинули, сприймає цей факт як оцінку своїх якостей і як клеймо, яке вона носитиме вічно. Часто такі люди прагнуть помсти. Люди з гнучкою установкою теж болісно переживають розриви, але їхня реакція на події зовсім інакша. Їм важливо зрозуміти, що сталося, пробачити для власного ж спокою і рухатися далі. Вони намагаються винести з подій корисний для своїх майбутніх взаємин урок.
Відмінності між установкою на даність та установкою на зростання


Як наші установки впливають на дітей

Існує велика небезпека похвали і позитивних ярликів. Це доводить одне з досліджень, наведених у книзі. Одну групу школярів похвалили за проявлені здібності (ти отримав “відмінно”, ти такий талановитий!), а іншу за зусилля (ти отримав “відмінно”, ти неабияк попрацював!). Коли школярам видали порцію важких завдань, з якими вони впоралися вже не так добре, то “обдаровані” почати думати, що вони, мабуть, зовсім не такі й розумні. Якщо успіх означає, що вони мають інтелект, то будь-яка складність свідчить про зворотнє.
“Старанні” школярі вирішили, що труднощі означають, що потрібно докладати більше зусиль. Вони не сприймали труднощі як провал і не вважали, що це мірило їхнього інтелекту, а використовували важкі завдання, щоб вдосконалити свої вміння.
Можна сказати, що похвала здібностям знизила коефіцієнт інтелекту учнів, а похвала за зусилля підвищила його.

Похвала повинна стосуватися не особистих якостей дитини, а її зусиль і досягнень. Хай метою стане не якомога вища оцінка і тим самим доведена значимість для батьків. Відтепер мета - отримувати нові знання і розкривати в них нові, цікаві сторони.

Ще кілька цікавих тез

  • Характер - це здатність знайти в собі сили навіть тоді, коли все проти тебе.
  • Дивитися на невдачу не як на ознаку дурості, а як на свідчення браку досвіду і знань. Це проблема, над якою доводиться працювати і з якої необхідно винести уроки.
  • “Ніколи більше я не відчувала себе об'єктом оцінок. Ніколи. Кожен раз, коли мене критикували, я говорила собі: "О, це ж їхня робота". І відразу приступала до виконання своєї роботи”.

Отже, книга Керол Двек про “Гнучку свідомість” — це заряд мотивації, який допоможе ставати краще і прийти до розуміння, що будь-який недолік можна перетворити на сильну сторону. Але якщо ви в пошуку секретної інформації, ознайомившись з якою до вас одразу ж прийде успіх, то вам ця книга не сподобається. Щоб отримати хоч якусь користь від неї, потрібно вкласти зусилля самому!
comments powered by HyperComments