Чому деякі люди, особливо інтроверти, відчувають скованість та дуже важко встановлюють нові контакти чи зазнають невдачі в традиційному нетворкінгу? Відбувається це через те, що слідують вони порадам, які призначені не для них. Так що ж робити інтровертам? Як полюбити нетворкінг або відчувати себе хоч трошки комфортніше на різноманітних заходах, де багато людей та нових знайомств? Про все це розповідається в книзі Девори Цзек “Нетворкінг для інтровертів”.
Хто така Девора Цзек
Девора Цзек вже більше 15 років викладає в Корнелльському університеті, де читає лекції за програмою розвитку лідерства для студентів MBA. Також вона викладає нетворкінг, навички презентацїї, комунікацію, менеджмент.
Навіщо потрібен нетворкінг
Нетворкінг допомагає реалізувати наш потенціал, знайти нову роботу, отримати підвищення, встановити нові професійні або особисті контакти, продавати товари або послуги, укласти угоду, закріпити співробітництво, створити собі репутацію, втілити мрію або відкрити власну справу. Тобто, нетворкінг - це мистецтво будування та підтримування взаємовигідних знайомств. Справжній нетворкінг - це зв’язки.
Будь-який раптовий випадковий попутник може з незнайомця перетворитись на ключову фігуру життя. Таке буває. Девора Цзек доводить, що інтроверти мають всі необхідні якості для того, щоб бути прекрасними ораторами та мати успіх у нетворкінгу. Просто треба враховувати деякі особливості інтровертів.
Будь-який раптовий випадковий попутник може з незнайомця перетворитись на ключову фігуру життя. Таке буває. Девора Цзек доводить, що інтроверти мають всі необхідні якості для того, щоб бути прекрасними ораторами та мати успіх у нетворкінгу. Просто треба враховувати деякі особливості інтровертів.
Інтроверсія
Змалечку під час процесу соціалізації багато інтровертів (і я в тому числі) отримували настанову, що живимо ми в світі екстравертів. Пам’ятаю, як мені часто казали: “Піди пограй з іншими дітками”, або “Участь у житті класу - це частина освітнього процесу. Отже, ти маєш взяти участь у виставі….”. Оскільки я часто уникала суспільства, на мені був ярлик “нетовариська”. Але то було прагнення до незалежності (це я тепер розумію).
Хоча насправді ярлики “сором'язливий” або “товариський” не мають прямого відношення до інтроверсії або екстраверсії. Існують товариські інтроверти і екстраверти, які відчувають сором'язливість. Але в цілому, інтроверти краще маскуються під екстравертів, ніж навпаки. Рівень товариськості залежить від обставин, а інтроверсія виражається через внутрішні реакції, а не через зовнішні проявлення.
Інтроверти відновлюються на самоті та прагнуть до усамітнення. Для повноцінного функціонування нам потрібен власний час тільки на себе. Хоч трошки. На самоті.
Інтроверсія - це особливість психіки від народження. Але навчитись тренувати свою психіку, щоб миттєво адаптуватись до умов, які швидко змінюються, можливо! Неврологи називають це “психічною еластичністю”.
Важливо пам’ятати, що порівняння своїх внутрішніх реакцій з поведінкою інших людей не є коректним. Не варто, спираючись на свій внутрішній світ, критикувати дії оточуючих. Вміння признавати відмінності не менш важливе, ніж здатність знаходити спільне.
Хоча насправді ярлики “сором'язливий” або “товариський” не мають прямого відношення до інтроверсії або екстраверсії. Існують товариські інтроверти і екстраверти, які відчувають сором'язливість. Але в цілому, інтроверти краще маскуються під екстравертів, ніж навпаки. Рівень товариськості залежить від обставин, а інтроверсія виражається через внутрішні реакції, а не через зовнішні проявлення.
Інтроверти відновлюються на самоті та прагнуть до усамітнення. Для повноцінного функціонування нам потрібен власний час тільки на себе. Хоч трошки. На самоті.
Інтроверсія - це особливість психіки від народження. Але навчитись тренувати свою психіку, щоб миттєво адаптуватись до умов, які швидко змінюються, можливо! Неврологи називають це “психічною еластичністю”.
Важливо пам’ятати, що порівняння своїх внутрішніх реакцій з поведінкою інших людей не є коректним. Не варто, спираючись на свій внутрішній світ, критикувати дії оточуючих. Вміння признавати відмінності не менш важливе, ніж здатність знаходити спільне.
Нетворкінг для інтровертів
Інтроверти краще керують бесідою, ніж приймають в ній участь. Тобто інтровертам комфортніше ставити запитання, ніж відповідати на них. Але тут важливо правильно формулювати питання. Наприклад, замість того, щоб питати, чи подобається людині її робота, запитайте, що їй найбільше подобається в роботі. Питання “чому” змушує співрозмовника займати оборонну позицію. Якщо можливо, замінюйте “чому” на “як” або “що”. Не питайте, чому людина звільнилась з роботи. Краще поцікавтесь, що змусило її змінити місце роботи.
Не забувайте уважно слухати. Активне слухання відображає інтерес до оточуючих, що завжди справляє гарне враження. Отже, не обов’язково говорити, важливо ставити розумні запитання та проявляти щирий інтерес.
На деякі питання, які інтроверти вважають суто особистими (наприклад, скільки це коштувало, скільки тобі років, скільки ти заробляєш, за кого ти голосував, чи подобається тобі ця людина і таке інше), а екстраверти з легкістю можуть відповідати, авторка дає кілька прикладів відповідей:
Також авторка пропонує бути уважними до інших, тобто робити невеликі продумані жести, які допоможуть зав’язати розмову при мінімумі слів. Наприклад:
Головні висновки з цієї книги для мене:
Не забувайте уважно слухати. Активне слухання відображає інтерес до оточуючих, що завжди справляє гарне враження. Отже, не обов’язково говорити, важливо ставити розумні запитання та проявляти щирий інтерес.
На деякі питання, які інтроверти вважають суто особистими (наприклад, скільки це коштувало, скільки тобі років, скільки ти заробляєш, за кого ти голосував, чи подобається тобі ця людина і таке інше), а екстраверти з легкістю можуть відповідати, авторка дає кілька прикладів відповідей:
- Важко сказати. А ти?
- Не пам’ятаю.
- Вгадай!
- Я ти не хотів би про це говорити.
- Відносно.
- Залежить від того, що ти маєш на увазі.
- Чому ти питаєш?
- Я зараз не буду поширювати цю інформацію.
- Намагаюсь про це не думати.
- Мені потрібно подумати.
- Поговорімо про щось інше.
- Приємно було з вами спілкуватись.
- Мені потрібно бігти, радий був зустрітися!
- Головне, не забувайте про безпечний тон та дружню посмішку.
Також авторка пропонує бути уважними до інших, тобто робити невеликі продумані жести, які допоможуть зав’язати розмову при мінімумі слів. Наприклад:
- У черзі в їдальні передайте тарілку людині, яка стоїть поза вами.
- Перед тим, як взяти напій або страву, поцікавтесь, чи не хоче ваш сусід взяти теж саме.
- Захоплюйтесь незвичайними аксесуарами (окулярами, краваткою, ювелірними прикрасами), незвичайним стилем та особистими якостями (посмішкою, теплотою, позитивною енергією). Робіть компліменти.
- Дружелюбно поцікавтесь історією незвичайного ім’я співрозмовника.
- Цікавтеся досягненнями (ступінь, публікації, наявність вільного часу).
- Пропонуйте поміч.
- Візьміть за правило відрекомендовуватись людям, з якими, на вашу думку, слід зав’язати знайомство.
- Проявляйте повагу та стриманість в непередбаченій ситуації.
- Тримайте своє слово та обіцянки.
Головні висновки з цієї книги для мене:
- не існує невдач, є тільки зворотній зв’язок (бо розвиток відбувається під час роздумів та аналізу попереднього досвіду, а не шляхом самобичування);
- темперамент свідчить лише про переваги людини, а не про її здібності.