Моя Грузія. Фотопост

Грузія підкорила мене ще восени 2013. Сьогодні трошки пригадаю нашу поїздку до цієї країни та поділюсь своїми враженнями та фоточками. В ту подорож ми відвідали Батумі та Тбілісі, а також проїздом Кутаїсі й ще декілька міст під час екскурсій. Їхали за колоритом, грузинською гостинністю, неперевершеними стравами та смачнючим вином. І все це, скажу наперед, ми отримали.

Батумі “off season”

Оскільки наша подорож припала на кінець вересня, а курортний сезон вже підійшов кінця, людей було дуже мало, погода трошки прохолодною, дощило, але в цілому погуляти набережною нам вдалося.

Приморський бульвар - найстаріша пам'ятка Батумі, довжина якого десь 7 км. На бульварі дуже приємно гуляти: уздовж набережної красивий доглянутий парк, сучасні скульптури, оригінальні фонтани:

Багато уваги приділено темі кохання:

На бульварі ми побачили Алі та Ніно, які є символізують вічне кохання та розуміння між народами:

Вежа алфавіту (грузинська абетка унікальна, і вважається, що з'явилась вона близько V століття, дивіться, як грузинською буде Грузія - საქართველო) - 130-метрова вежа, зведена в 2012 році і являє собою конструкцію, схожу з молекулою ДНК:

Площа П'яцца - дуже красиве місце, трошки нагадує італійську площу:

Несподівано вразила будівля Mcdonalds в Батумі - дуже незвичайна:

Неподалік від Батумі, в Махінджаурі, знаходиться величезний ботанічний сад. Прогулянка садом зайняла близько п’яти годин! Які там аромати, які шикарні відкриваються вигляди:

Тбілісі

У Тбілісі ми жили в гостьовому будинку Formula-1 (13a, Kote Meskhi Str., Tbilisi), який я від щирого серця вам рекомендую. Він знаходиться в старій частині міста під святою горою Мтацмінда, але лише в 500 метрах від головної вулиці. Я неодмінно хочу повернуться туди знову: в Тбілісі, в Формулу-1. На тому ж tripadvisor відразу ж по приїзду написала відгук. Тут дуже затишно, чисто та смачно - у вартість входили сніданки від господині: чай або кава, повна тарілка свіжого грузинського хліба, запашний мед, вершкове масло, сир, ковбаса, обов’язково щось солоденьке, та “основна страва” (яєчня, м'ясо з лавашем та ін.).

Взагалі то грузинська кухня надзвичайно смачна. Традиційні хачапурі та хінкалі, лобіо, кукурудзяні коржики, шашлики, люля в лаваші, вино (особливо сподобалось напівсолодке Кіндзмараулі та сухе Ркацителі), смачнючі соуси:

Окрім вина є великий вибір безалкогольних напоїв. Спробувала трьох виробників: Натахтарі, Казбегі і Зедазені. Казбегі найсмачніший, як на мене:

На гору Мтацмінда піднімає новісенький фунікулер. З гори відкривається надзвичайна, напевно найкраща, панорама Тбілісі:

На гору з фортецею Нарікала можна дістатись на повітряній канатній дорозі. Нарікала була зведена у 4 столітті та є давнім символом оборони Тбілісі:

Мост зі скла та сталі, відкритий в 2010 році:

Під час екскурсій побачили злиття річок злиття Кури та Арагві і прекрасну Мцхету - чарівне місце, в якому я залишила часточку свого серця:

Мцхета - це культове і святе місце для кожного грузина - стародавня столиця Грузії. Тут живе близько 7-8 тис. осіб. Місто було повністю зруйновано і в 2010 р. відновлено за рахунок держави. Здається, ніби це декорації якісь, складно повірити, що тут живуть люди, що це не просто туристичне місце. У Мцхеті розташований Собор Светіцховелі - це один з небагатьох соборів, де я відчула себе затишно і добре, підживилась навіть енергією:

Нічний Тбілісі теж неперевершений:

Я щиро полюбила Грузію, її колорит, гостинність людей, природу, культуру. Обов’язково мрію повернутись туди знову!