22 серпня 2016 р.

Прочитане: "Справа не у каві. Корпоративна культура Starbucks"

У Старбаксі мені довелось побувати лише пару разів, під час подорожі до ОАЕ. Не можу сказати, що я шалена фанатка цих закладів, але книжка, написана Говардом Бехаром під назвою «Справа не у каві. Корпоративна структура Starbucks» мене зацікавила. По-перше, мені захотілось хоч трошки дізнатись, як ця мережа кав’ярень так успішно завоювала світ кавоманів і що змушує людей приходити сюди знову й знову, не зважаючи, навіть, на немалу вартість самої кави в Старбаксі. Ну а по-друге, в назві присутнє словосполучення “корпоративна культура”, а мені, як ейчару, це досить по темі. Отже, основні ідеї книжки наведено нижче.

Огляд книги “Справа не у каві” Говарда Бехара, одного з керівників Starbucks


Говард Бехар працював в Старбаксі 17 років. Його запросив в компанію в 1989 році засновник Говард Шульц, який запропонував Бехару керувати кав’ярнями та працювати зі співробітниками. Тоді Старбакс була маленькою компанією з менш ніж 30 закладами. Але Шульцу вдалося зібрати настільки ефективну команду керівників (Бехара та Оріна Сміта, який відповідав за фінанси компанії), що вже скоро Starbucks перетворився на глобальну корпорацію. Цікаво, що трійцю керівників з часом почали називати Н2О, по перших буквах їхніх імен: Howard, 2 Howard, Orin.

В книжці "Справа не у каві. Корпоративна культура Starbucks" Говард Бехар сформулював 10 основних принципів лідерства, орієнтованих на людину, та детально розібрав їх, приводячи купу прикладів з історії мережі кав’ярень Старбакс:
  1. Самосвідомість. Важливо розуміти, ким ми є, чого прагнемо досягнути і як. У працівників має бути ясне розуміння цінностей організації та задач. І тільки тоді вони знайдуть в собі достатньо енергії та ентузіазму для великих звершень.
  2. Розуміння мети: робити те, що правильно, а не те, що добре для кар’єри. Автор рекомендує в першу чергу думати не про те, що конкретно потрібно робити, а про те, навіщо це робити.
  3. Самостійність. Часто замість того, щоб пояснити людям, чого потрібно досягти, їм намагаються вказувати, як саме потрібно діяти. Виходить, що правила не надають повноважень, а забирають їх. Тому потрібні рецепти, а не правила. Не треба придумувати керівництва, які перетворюють людей на автомати, краще зусередитись на результатах і на тому, чого ми намагаємось досягти.
  4. Чуйність. Піклування має бути щирим, бо це не слабкість, а сила.
  5. Вміння почути правду. Часто керівники не бажають слухати заперечення. Але насправді заперечень не існує, є тільки міркування. Всі вони позитивні, корисні і є важливим зворотнім зв’язком.
  6. Відвертість. Тільки правда звучить правдоподібно.
  7. Активність. Мисліть, як людина дії. Дійте, як людина мислі. Якщо одна ідея не спрацювала, переходь до наступної, продовжуй рухатись, продовжуй діяти.
  8. Протистояння труднощам. Слід пам’ятати, що всі ми в першу чергу люди. Люди завжди мають бути на першому місці.
  9. Авторитет. Спокійний голос посеред оглушливого шуму
  10. Сміливі мрії. В компанії практикують відкриті форуми, коли партнерами пропонуються нові ідеї, без жодного страху.
Справа не у каві. Корпоративна структура Starbucks

Говард Бехар давно зрозумів величезну роль людського фактору для лідерства та успіху організації. Він завжди прагнув побудувати компанію, де добре працюється.

Автор неодноразово наголошує, що бізнес Starbuks - це обслуговування людей, а не клієнтів.> Всіх працівників керівництво компанії розглядає як партнерів. Вони впевнені, що чим краще співробітники як люди, тим вони кращі як співробітники. Про клієнтів, в першу чергу, також слід думати саме як про людей. Так стає можливим встановити з ними якісний контакт, і клієнти приходитимуть знову й знову, щоб насолоджуватись кавою та перебуванням у кав’ярні.

При наймі персоналу в Старбакс керівництво хвилюють такі якості партнерів, як вміння масштабно мислити, прагнення впливати на хід подій, розуміння та лояльність до існуючих переконань і цілей бізнесу. Отже, якщо ви колись попадете на співбесіду у Starbucks, покажіть інтерв’юеру, що вам небайдужа компанія та її мета. Але Старбакс підходить не усім. Взагалі то і не існує такої компанії, яка підйішла б усім підряд.

У книжці описаний цікавий випадок про те, як керівництво компанії запросило клієнтів, написавших листи зі скаргами на якість обслуговування, та менеджерів цих кав’ярень і провели дуже продуктивну бесіду. Це стало прикладом сили міжлюдського зв’язку і підтвердило важливість невербальних компонентів. Також в дивину для мене стало те, що в Starbucks є практика святкувати невдач, бо вони вважаються безцінним досвідом.

Ідея про те, що наполегливість іноді може заходити набагато далі, ніж потрібно, була для мене протверезною. Говар Бехар дуже чітко нагадав, що зупинитись не означає здатись. Ми просто перестаємо рухатись колишнім шляхом, бо зрозуміли його помилковість. Це не відмова від мети, це зміна маршруту.

Також згодна з думкою автора стосовно того, що труднощі не обов’язково пов’язані з чимось поганим. Їх так само створюють радісні та бажані події, наприклад довгоочікуваний переїзд. Зміни та поява нових вимог викликають стрес. Але не існує стресових ситуацій, є тільки стресові реакції. Людське життя - це труднощі, складнощі, кризи та катастрофи. Труднощі ми долаємо, кризи створюємо, а катастрофи на нас обрушуються. Деякі події в житті та бізнесі - катастрофи, вони відбуваються по причинах, які не залежать від нас. І це треба розуміти.

Підсумовуючи скажу, що книга “Справа не у каві” Говарда Бехара може бути досить цікавою, особливо керівникам компаній різного рівня. Основна ідея - це правильне ставлення до співробітників. Кожний бізнес буде процвітаючим та успішним, якщо розглядати персонал як партнерів, а не як ресурс, а клієнтів в першу чергу, як людей, а не джерело прибутку.

Кава Старбакс в першу чергу робиться для людей

А ви любите каву Старбакс?

Немає коментарів:

Дописати коментар