Минулого листопада на платформі Prometheus стартував один із найпопулярніших онлайн-курсів світу - Наука повсякденного мислення (в оригіналі - The Science of Everyday Thinking). По його закінченні хочу поділитись своїми враженнями та дещо занотувати. Якщо цікаво дізнатись, як це, мислити критично, як працює наш розум, - прошу далі. Попереджую: це лонгрід ☺
Мета курсу критичного мислення
Автор курсу - професор Університету Квінсленда Джейсон Танген, який є старшим викладачем у сфері пізнання (когнітивності).
Завдяки Фонду Випускників України та платформі Prometheus курс переведений українською і відповідає оригінальній версії 2013 року.
Одна з цілей автора - допомогти пізнати, як формується наше мислення й сприйняття реальності. Лекції дають інформацію про:
- слухові та візуальні ілюзії, хибні спомини;
- упередження, які впливають на наші вчинки, прийняття рішень та формування суджень;
- раціональність та інтуїцію, ефект плацебо, вакцинації, альтернативну медицину;
- те, чому люди вірять у надприродне;
- вміння вчитися новому, ефективні техніки засвоювання інформації;
- вплив ситуації та обставин на наші дії;
- вплив нашого досвіду на те, що ми бачимо, чуємо і як ми це запам’ятовуємо.
В Україні курс стартував з 17 тис слухачів, а по закінченні їх було вже 25 тисяч!
Нотатки з курсу “Наука повсякденного мислення”
Ефект очікування
Люди схильні брати до уваги докази, що підтверджують їхню точку зору та ігнорувати все, що її спростовує.
Фундаментальна когнітивна помилка
Ми не усвідомлюємо, що інтерпретуємо події згідно з нашим досвідом. Люди схильні недооцінювати вплив своїх вірувань і переконань на власні спостереження і судження, та часто не розуміють, скількома можливими варіантами можна щось інтерпретувати.
Фальшиві спогади
Спогади можуть спотворюватись, вони пластичні та гнучкі. Спогади про деталі подій можуть хибно змінюватись і перекручуватися. Мозок здатний підміняти факти і поєднувати їх у випадковій послідовності, тобто людина дійсно може пам'ятати про події, яких ніколи не було.
Наївний реалізм
Це віра в те, що світ саме такий, яким видається. Але світ не такий, яким ми його уявляємо. Наївний реалізм - схильність людини вірити, що ми об'єктивно бачимо навколишній світ таким, яким він є.
Регресія до усереднення
У довгому часовому проміжку все збалансується. Нагромадження однополюсних подій вирівняється протилежними.
Вибіркове свідчення
Ми схильні частіше звертати увагу на те, що підтверджує наші переконання, аніж на те, що їх спростовує. Наприклад, куплена вчора річ, наступного дня завжди продається зі знижкою, або ситуація “мені часто потрібно те, що я щойно викинув”, чи “після того, як я помив машину, завжди дощить”.
Підтверджувальне упередження
Це побічний ефект когнітивної системи, коли люди шукають зв’язки, яких немає та хибно інтерпретують певні події. Наприклад, під час співбесіди, фокусуються на тих запитаннях, які підтвердять очікування щодо кандидата, та ігнорують те, що спростовує очікування. Від себе додам, що запобігти цьому допоможе метод структурованого інтерв'ю за компетенціями. Це в мені HR прокинувся ☺
Евристика доступності
Людина вважає більш вірогідними або більш поширеними ті події, які легше згадати чи легше уявити. Наприклад, якщо хтось із ваших знайомих захворює після щеплення від грипу, ви з великою ймовірністю недовіри поставитеся до вакцинації, не дивлячись на те, що захворювання є рідкісними випадками в межах статистичної похибки. А якщо раптом побачите історію в новинах про людину, яка померла від щеплення, то цього може бути досить, щоб тримати себе подалі від вакцини назавжди. Засоби масової інформації та чутки, як джерела евристики доступності, здатні схилити людину до певної лінії поведінки. Про це варто завжди пам'яти.
Чому нам важко змінити своє судження
Є два пояснення. Перше - амнезія походження судження. Тобто, часто важкувато пригадати, чому ми у щось віримо. Друге: досить важко узгодити нову інформацію, з вашим досвідом, який їй суперечить.
Сила обставин та вибіркова увага
Ми пов’язуємо поведінку і вчинки людей із їхніми особистісними рисами, характером. Але свої вчинки ми виправдовуємо обставинами, в яких опинилися. Розглядаючи і оцінюючи чиюсь поведінку, досить легко забути про ситуаційний контекст. Ми не знаємо, які обставини спричинили саме таку поведінку людини.
Вчимося вчитися
Ключовим елементом засвоєння нової інформації є процес її пов’язування з уже відомою, зі своїм досвідом. Дуже важливо перевіряти себе, пригадувати цю інформацію за допомогою тестів, обговорень, тощо. Тобто докладати зусиль, щоб пригадати нову інформацію. Чим більше ми відтворюємо – тим довше пам’ятаємо.
Часто легкість сприйняття інформації плутають із її розумінням або вивченням.
Світ дуже складний і неоднозначний. Кожний день ми стикаємось з великою кількістю інформації. До того ж, кожен об’єкт чи подія може тлумачитися по різному. Усюди панує невизначеність: ми не завжди володіємо всією інформацією, часто обмежені в часі для прийняття рішень. Щоб полегшити нам життя, мозок і використовує спрощені моделі світу, короткі шляхи та упередження. Це швидке мислення: бачимо, що хочемо побачити і віримо у забобони на кшталт “сталося двічі – станеться втретє”, “ці шкарпетки щасливі” тощо.
Щоб покращити повсякденне мислення треба бути більш аналітичними, вирішувати суперечливі питання, думати ясніше, шукати докази. Якщо ви завжди робили щось певним чином – це не означає, що це правильно. Розкладайте проблеми на складові та застосовуйте науковий метод в повсякденному житті.