28 лютого 2017 р.

Зимове дозвілля: переглянуто/прочитано

А за вікном майже весна!!! Сьогодні, в останній день зими, хочу підбити невеликий підсумок того, що я прочитала та подивилась взимку. Отже, книжки, серіали та фільми - моє зимове дозвілля.
Зимове дозвілля: переглянуто/прочитано

Прочитано взимку 2016-2017


Читала я більше, ніж звичайно, але не так багато, як хотілось би. Працюю над цим ☺

Почну з книжки, яка вразила мене найбільше - це «Гнучка свідомість. Новий погляд на психологію розвитку дорослих і дітей» від Керол Двек. Нещодавно я писала про неї детальний пост. Якщо цікаво, чим же книга мене так вразила, ось тут всі подробиці.

Ще одна корисна книга «Пиши, сокращай: Как создавать сильный текст» Максима Ільяхова та Людмили Саричевої. Побачила огляд у Стеф з persimmonpie і майже одразу почала читати. Ну дуже корисні практичні поради щодо написання текстів в інформаційному стилі. Багато над чим мені слід попрацювати, але вже зараз можу сказати: без тих порад мої пости були б ще більш “лонгрідними”.

Гнучка свідомість, Пиши, скорочуй, Нерозказана історія США

Після перегляду Карткового будинку, який був в моїх фаворитах осені, я з великим захопленням проковтнула товстелезну книгу відомого режисера Олівера Стоуна та професора історії Пітера Кузника «Нерозказана історія США» (The Untold History of the United States). Книга розповідає про історію Америки, але не як підручник з історії. Мова йде про різні помилки в управлінні США та її зовнішній політиці, про деяку несправедливість в соціальному устрої країни та не надто відомі факти.
Книга написана зрозумілою та простою мовою, тому читається досить легко, незважаючи на її величезний обсяг  (близько 900 сторінок).

Про «Б'юті-міфи» та правду про ботокс, стовбурові клітини, органічну косметику та багато чого іншого теж детально писала тут і тут. Корисно, цікаво, пізнавально.

Близко к сердцу и Бьюти мифы

Ну і книжка, яку прочитала, але рекомендувати не буду, це «Близько до серця. Як жити, якщо ви занадто чутлива людина». Авторка Ілсе Санд, датський письменник і дипломований психотерапевт, розповідає про “нових інтровертів” або високочутливих людей. Чому не сподобалась? Тому, що протягом всієї книги мова йде про те, як же важко таким людям жити серед інших. Інформація для мене зовсім не нова, подано все якось поверхнево (всього 150 сторінок). Книжка одночасно про все і ні про що.

Наразі читаю роман І. Ільфа та Є. Петрова «Дванадцять стільців». Подобається ☺

Переглянуті фільми


Фільмів було трошки більше, ніж книжок. Я розповідала ось тут, що від книжки «Дівчина у потягу» я отримала велике задоволення. Але не можу сказати те саме про фільм. Дивилась у російському перекладі - кошмарний дубляж! Та й взагалі якось однобоко, нудно та дуже розтягнуто. Не сподобалось зовсім.

«Прибуття» (англ. Arrival) дуже вразив. Сама ідея, звуковий супровід, картинка, підбір музики - все так гармонійно та ідеально складається в одне ціле. Режисер Дені Вільньов просто майстер своєї справи. Браво! Сильний фільм, сподобався мені набагато більше за Інтерстеллар (зустрічала я такі порівняння).

Огляд фільмів Дівчина в потягу, Прибуття, Фантастичні звірі, Лускунчик

«Фантастичні звірі і де їх шукати». Певно, я все ж таки не фанат світу Гаррі Поттера, тому не можу розділити захват від цієї стрічки, але цілком його розумію.

У перший день нового 2017 року я нарешті подивилась мультфільм «Принц Лускунчик» (The Nutcracker Prince) 1990 року. Як же я люблю Па де де/Адажіо та Вальс Квітів  Чайковського! Радянську версію мультика дивилась ще в дитинстві, але мені там зовсім не подобається картинка.

Претендент на Оскара фільм «Ла-Ла Ленд» мені також сподобався. Красивий мюзикл. Хоч Емму Стоун я не дуже люблю, але їхній дует з Райаном Гослінгом вийшов дуже вдалим, на мій погляд. Головна музикальна тема стрічки - City Of Stars отримала позавчора Оскара як найкраща пісня. Цілком погоджуюсь з кінокритиками.

Фільм «Приховані фігури» (Hidden Figures), знятий на основі реальних подій, цікаво розповідає про роботу афро-американських жінок-математиків, які проводять для НАСА необхідні обчислення для запуску першої космічної місії. Піднято проблему расизму, сексизму та космічної гонки під час холодної війни. Захоплююче кіно.

Огляд фільмів Ла-Ла-Ленд, Приховані фігури, Пробудження, Шпигуни-союзники

Ще один космічний фільм «Пробудження» (Passengers) про те, як на борту космічного корабля, що прямує до нової людської цивілізації, двоє з 5000 пасажирів прокинулись на 90 років раніше запланованого часу. Тут маємо красиву та вражаючу графіку, спецефекти, цікаву ідею. Особливого захвату я не відчула. Але й не плювалась після перегляду. Можливо, просто не досить уважно дивилась цю стрічку.

Військовий фільм-трилер «Шпигуни-союзники» (англ. Allied) з Бредом Піттом та Маріон Котіяр розповідає про часи Другої світової війни, агента контррозвідки та нацистських шпигунів. Гра акторів на відмінно (хоча я і не дуже люблю Котіяр). Фільм про довіру, чесність та взаємовідносини двох шпигунів. Це мелодрама, але ніяк не трилер, як його позиціонували. Фільм сподобався грою акторів, переданою атмосферою тих часів (Касабланка та Англія 40-х років), антуражем. Можливо, трошки підкачали деякі деталі, та в цілому дуже непогано. Але це далеко не зразок шпигунської драми.

Серіали, які я дивилась взимку


Із нового - це «Молодий Папа» з Джудом Лоу. Чомусь я вважала, що серіал про протистояння Папи та кардиналів, про інтриги Ватикану, які дещо схожі з Картковим будинком. Але ні. Серіал про серйозні філософські речі. Не можу сказати, що я під час усього сезону була в захваті (іноді мені було досить нудно), але гра Джуда Лоу, його перевтілення та епатажний персонаж змушували дивитись серії від початку до самого кінця. Трохи гумору, драми, іронія та неперевершений саундтрек (який тепер тішить мене в якості дзвінка на телефоні). З мінусів можу назвати подекуди тягучу розповідь.

Серіали Молодий Папа, Шерлок, Теорія великого вибуху, Американська сімейка

Шерлок. Четвертий сезон - то провал. Перші два сезони задали досить високу планку. Починаючи з третього серіал сильно втратив у змістовному плані. Автори змістили акценти, почали змішувати жанри і сприймати все це серйозно для мене стало просто неможливо. Шкода, що детективна лінія опинилась десь глибоко на третьому плані. Я сумую за геніальним сищиком, який розслідує заплутані справи за допомогою свого знаменитого дедуктивного методу.

Також я продовжувала дивитись Теорію великого вибуху та Американську сімейку. Люблю ці серіали, вони легкі і чудово підходять для відпочинку. В “Теорії” останні два сезони, 9 та 10, приємно дивують, адже до них мені здавалось, що серіал поступово здає позиції. Щодо “Сімейки”, то тут навпаки: поточний 8 сезон трошки поступається попереднім.

Ось таке в мене було зимове дозвілля. Поділіться у кометах, чи дивились /читали ви щось з цього переліку? Які маєте враження?
comments powered by HyperComments