З останнього прочитаного мене дуже вразили дві нон-фікшн книжки, одна з яких про роботу мозку, а інша - про кишечник. Теми в них піднімаються доволі важливі, але все написано настільки цікаво та пізнавально, що не поділитись враженням я просто не могла. Отже, ”НейроЛогіка. Чим пояснюються дивні вчинки, які ми робимо неочікувано для себе” та “Внутрішня історія. Кишечник - найцікавіший орган нашого тіла”.
НейроЛогіка. Чим пояснюються дивні вчинки, які ми робимо неочікувано для себе
Автор НейроЛогіки - Еліезер Штернберг. Він практикуючий лікар-невролог з Нью-Гейвенської лікарні Єльського університету. Маючи величезний досвід та знання у сфері нейронауки та філософії, автор розповідає про дивні мозкові аномалії та загадкові феномени людської психіки.
Книга НейроЛогіка містить опис різних феноменів, наприклад:
- чому ми їмо, коли зовсім не голодні,
- чому відчуваємо емпатію або збудження від порно,
- чому забуваємо купити продукти по дорозі до дому,
- що бачать незрячі люди уві сні,
- як ми можемо пам'ятати що те, що насправді ніколи не відбувалося (цю тему також розглянуто в курсі Наука повсякденного мислення),
- як впливають на наше сприйняття світу вроджені та набуті патології,
- і багато чого іншого.
Всі ці моменти автор пояснює з теоретичної точки зору (наскільки це відомо науці сьогодні), описує відповідні клінічні випадки зі своєї практики та критично розмірковує на цю тему. Бо коли справа стосується науки про мозок, тут до кінця нічого не відомо, і багато речей можна лише припускати.
Ось структура книги та її зміст:
Вступ. Логіка нашої підсвідомості
- Що сниться сліпим? - Про сприйняття, сни та формування образу навколишнього світу.
- Чи доїдуть зомбі до офісу? - Про звичку, самоконтроль та автоматизм.
- Чи може наша уява покращити нашу спортивну форму? - Про контроль рухів, тренування та важливість уявного імітування.
- Чи можна пам'ятати те, чого ніколи не траплялося? - Про пам'ять, емоції, егоїзм мозку.
- Чому люди вірять в те, що до них приходили інопланетяни? - Про паранормальний досвід, оповідання, що створює наш мозок, та формування дивних переконань.
- Чому шизофреніки чують голоси? - Про галюцинації і розмежування свого і чужого «Я».
- Чи може гіпноз зробити людину вбивцею? - Про увагу, вплив і силу підсвідомої реакції.
- Чому у кожного альтер-его повинні бути свої окуляри? - Про особистість, травму та захист нашого «Я».
Додаток. Карти областей мозку
Також в книзі автор торкається теми багатозадачності та приводить цікавий приклад із Бараком Обамою (також про багатозадачність можна прочитати в книжці Фокус Деніела Гоулмана), розповідає про системи, які керують нашою поведінкою (автоматизована система звички та “задумлива” система свідомості). Але найбільше мене вразила схема того, як наш мозок нас захищає (деталі в спойлері) ↓↓↓
Як наш мозок оберігає нас та захищає
А ви знали, що наші думки можуть змінювати наші спогади? Мозок поєднує аналогічні спогади та виділяє ті моменти, які особливо важливі для нас. Але з часом може змінювати цей зв'язок через нові думки або враження. Спогади виникають не в вакуумі, вони не статичні. Як і будь яка історія, наша пам’ять має направленість, точку зору та пластичність.
Чому ж він це з нами робить?
Мозок дуже часто оформлює фрагменти нашого досвіду так, щоб нас захистити. Підсвідомість засвоює ті враження, які співвідносяться із нашим сприйняттям себе й світу. І мозок йому в цьому допомагає. В результаті чого виходить історія про нас, про те, що нас хвилює. Іноді мозок редагує цей потік новин, вирізаючи з нього дрібні деталі, які не дуже вписуються в історію, в яку б нам хотілося вірити. Тут насправді немає нічого поганого. Це цілком нормальний адаптаційний механізм, який оберігає нашу свідомість. Витіснення спогадів - це радикальний приклад того, як мозок захищає нас.
А іноді навпаки, якщо деякі фрагменти відсутні (наприклад, при розладах пам’яті), мозок усуває порожнечі. Підсвідомість шукає придатні фрагменти спогадів та ідей, запозичує з нашого величезного сховища знань найбільш відповідні та переконливі елементи. Система підсвідомості намагається ліквідувати пустоти, раціоналізувати нашу ірраціональну поведінку та знайти логічні пояснення для абсолютно нелогічних ситуацій. Навіщо? Щоб підтримати єдність та безперервність особистої історії. Поєднуючи наші відчуття в єдину оповідь, мозок конструює досвід нашого життя.
Отже, ми з вами свідомо переживаємо історію, яку створює наш мозок. А система підсвідомості записує цю історію. Вона поєднує фрагменти нашого досвіду, при необхідності ліквідує пустоти та створює хроніку нашого життя. Вона не тільки формує наше самосприйняття, а й підтримує та захищає його.
Також підсвідома система має незвичайну здатність: вона може знаходити характерні особливості та за допомогою контексту заздалегідь прогнозує майбутні події. Оскільки саме вона заповнює пустоти, поєднує розрізнені елементи нашого досвіду, щоб забезпечити повноцінність власної історії (наприклад, коли розробляє сюжети для наших снів чи створює інтуїтивні відчуття).
Чи варта НейроЛогіка уваги
Безумовно книга варта уваги. Вона містить безліч цікавих та дивовижних фактів про “фокуси” нашого мозку. Еліезер Штернберг пише про такі складні теми дуже доступно та захоплююче.
Я дізналась багато чого нового про причини та наслідки дій людини, наприклад, про сонний параліч та ефект коктейльної вечірки, про дзеркальні нейрони, які повторюють чужий досвід та про соматичні маркери, які відтворюють наш власний досвід з минулого, тим самим впливаючи на наш вибір.
Також цікаво було дізнатись про гіпноз. Це, виявляється, не стан безсвідомості, а навпаки, це підвищена концентрація на уяві, на певній ідеї. Людина від впливом гіпнотизера настільки сильно зосереджується на певному образі, що ігнорує всі інші відчуття. Повністю ігнорується можливість обмірковувати свої дії. Тобто сутність гіпнозу є в зосередженні на одному наборі думок та емоцій на шкоду іншим.
Книгу НейроЛогіка рекомендую абсолютно всім, хто цікавиться подібними темами та роботою нашого “головного комп’ютера”.
Внутрішня історія. Кишечник - найцікавіший орган нашого тіла
В російському перекладі - “Очаровательный кишечник. Как самый могущественный орган управляет нами”. Авторка книги - Джулія Ендерс. Вона молодий мікробіолог з Франкфуртського Університету (дуже молодий, лише 1990 року народження):
Книга дивує і шокує одночасно, бо на такі теми в нашому суспільстві якось не заведено розмовляти відверто. Джулія дуже доступно розповідає про те, що відбувається в нашому шлунку та кишечнику, описує процеси травлення та дефекації (наприклад, в якій позі фізіологічно правильно робити випорожнення і чому не варто довго сидіти на унітазі), а також могутність мікроорганізмів, що живуть в нас, припускає, що кишечник має свій власний “мозок” та “нервову систему”.
З книги можна дізнатись про такі дивовижні факти:
- бактеріальний склад кишечнику дозволяє визначити не тільки вік людини та його статуру, а й навіть регіон, в якому він живе;
- наш імунітет майже на 80% забезпечується саме кишечником;
- вага організмів, що складають мікрофлору кишечника, більше одного кілограма, уявляєте?
- бактерії та інфекції кишечника здатні спровокувати виникнення психічних розладів,
- а губка для миття посуду в 200 000! разів брудніша, ніж обідок унітазу O_O. Саме тому їх треба дуже добре віджимати та висушувати між використанням.
Взагалі, чистота - це не те саме, що стерильність. Чистота не означає винищення бактерій. Це скоріше розумний баланс більшої кількості хороших бактерій та невеликої кількості поганих.
Книга дає уявлення про складність травної системи, показує її залежність від стану центральної нервової системи, складу мікрофлори, наявності паразитів та багато іншого. Це дійсно цілий світ зі своїми правилами!
Авторка визначає три прості правила, які допоможуть оживити кишкову флору. Вони доволі очевидні, але все ж таки про них часто забувають:
- Завжди ретельно пережовуйте їжу.
- Їжте в спокої, а не тоді, коли ви дуже втомлені чи напружені. І не тоді, коли у вас холодні руки та стопи, бо в цьому випадку кровопостачання кишківника погане.
- Їжте тільки тоді, коли відчуваєте голод.
Також “Внутрішня історія. Кишечник - найцікавіший орган нашого тіла” підіймає питання про антибіотики, пребіотики та пробіотики. Я, наприклад, завжди плутала останні два. А тепер чітко знаю, що пробіотики - це живі бактерії, які укріплюють наш імунітет (pro bios - “для життя”), а пребіотики - це ті продукти, які допомагають пробіотикам легко дістатись кишечника та пройти через шлунок, формуючи поживну середу для наших корисних бактерій (pre bios - “до життя”). До пребіотиків належить волокниста їжа, крохмаль (наприклад, клейкий рис), банани, цикорій, цибуля, фрукти, соєві боби, спаржа, зернові, часник, зелений чай.
Наполегливо рекомендую цю захопливу подорож травним шляхом від Джулії Ендерс. Інформація подана дуже легко та невимушено. Тут багато незвичайних порівнянь, простих пояснень, а серйозні наукові факти ідуть поруч із гумористичними історіями. Якби мені така книга потрапила до рук ще в школі, можливо, я б більше зацікавилась біологією чи анатомією.
Впевнена, що кожен візьме з цієї книги щось корисне для себе: почне уважніше ставитись до кишечника, змінить деякі звички чи перегляне дієту, та й взагалі зможе поліпшити якість свого повсякденного життя. На мій погляд, це одна з найкрутіших науково-популярних книжок про здоров’я.
UPD: Знайшла виступ Джулії Ендерс на TED (російський переклад):
А ви любите читати подібну літературу?